потекти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
потекти — [потеикти/] еиче/; мин. поут і/к, теикла/ … Орфоепічний словник української мови
задзюрчати — чи/ть, док. 1) Почати дзюрчати. || перен. Тихо, лагідно зазвучати (про мову, спів і т. ін.). 2) Потекти, политися струмком … Український тлумачний словник
заклекотати — очу/, о/чеш і заклекоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати клекотати, клекотіти, з шумом кипіти; забулькати. || Завирувати з клекотом, потекти (про воду). 2) перен. Почати проявлятися або діяти, відбуватися з великою силою і шумом. || Починати дуже… … Український тлумачний словник
заструменіти — заструмени/ть і заструмені/є і заструми/ти, и/ть і заструмі/ти, і/є і заструмува/ти, у/є, док. 1) Почати струменіти, струмити, струміти, струмувати; потекти струменем. || безос. 2) перен. Почати поширюватися струменем (про повітря, світло, дим і… … Український тлумачний словник
побігти — біжу/, біжи/ш, док. 1) Почати бігти в якому небудь напрямку. || розм. Швидко, спішно піти, сходити куди небудь з якоюсь метою. || Почати тікати, відступати. 2) перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому небудь напрямку. ||… … Український тлумачний словник
покотитися — I очу/ся, о/тишся, док. 1) Обертаючись, почати пересуватися в певному напрямі. || з кого – чого, на що. Звалитися. || на що, на чому. Упасти в непритомному стані. Покотитися зі сміху. •• Хоч покоти/ся а) нічого немає, зовсім пусто; б) гладенько,… … Український тлумачний словник
поливатися — а/юся, а/єшся, недок., поли/тися, поллю/ся, поллє/шся і рідко полля/тися, полля/юся, полля/єшся і поллю/ся, поллє/шся, док. 1) Обливатися чим небудь. || Покриватися краплями поту, сліз і т. ін. 2) тільки док. Почати литися (у 1 знач.) струменем.… … Український тлумачний словник
понести — су/, се/ш, док. 1) перех. Піти, несучи кого , що небудь. || Несучи, доставити кого , що небудь кудись або комусь; віднести. || у сполуч. зі сл. на собі. Здужати нести. || у сполуч. зі сл. постать, голова, тіло і т. ін., поет. Піти. || Забрати… … Український тлумачний словник
попливти — і попли/сти/, иву/, иве/ш; мин. ч. попли/в, попливла/ і поплила/, попливло/ і поплило/; наказ. сп. попливи/; і рідко попли/нути, ну, неш; наказ. сп. попли/нь; док. 1) Почати рухатися по поверхні води, почати пливти. 2) Почати рухатися разом із… … Український тлумачний словник
